Сьогодні, 8 січня, українському поету-шестидесятнику Василю Симоненку
могло б виповнитися 90 років, натомість йому назавжди 28 років.
Український поет, журналіст, діяч українського опору, яке отримало назву
шестидесятники, Василь Симоненко залишив по собі невеликий, але яскравий
доробок — численні статті, театральні та літературні рецензії, три казки для дітей
і доросли та збірка віршів «Тиша і грім». Ще одна збірка віршів «Земне тяжіння»
та книга «Лебеді материнства» були видані посмертно у 1964 та 1981 роках
відповідно. А в 1995 році він посмертно став лауреатом Шевченківської премії.
Навесні 1963 року його жорстоко побили працівники міліції на залізничній
станції у місті Сміла, у грудні того ж року він помер через загострення
хвороби. Проте його творчість продовжує жити і надихати нові покоління
українців.
Творчість молодого поета Симоненка надихала молодь 1960-х і через десятки
років вона продовжує надихати сучасних українців. Потужна і сповнена мелодики
лірика не залишила байдужими українських музикантів. З кожним роком кількість
пісень, написаних на твори Симоненка тільки зростає.
Так, ще в кінці 1980-х до творчості Симоненка звернулася американська
співачка українського походження Квітка Цісик — вона записала пісню на вірш
Лебеді материнства. Пісні на вірші поета-шестидесятника є у творчості таких
українських виконавців, як Сестри Тельнюк, Джамала, Піккардійська терція, Артем
Пивоваров, Rock-H / Рокаш, Spiv Brativ.
А гурт KOZAK SYSTEM доповнив лірику
Симоненка словами музиканта і автора текстів Олександра Положинського, що
вийшло доволі органічно.
В усіх піснях легко упізнати твори
Василя Симоненка, але кожна з них звучить по-особливому.
Ну, скажи, хіба не фантастично…,
вересень 1962 року
Де зараз ви, кати мого народу?..,
грудень 1962 року
Лебеді материнства, травень 1962 року
Ображайся на мене, січень 1961 року
Вона прийшла, листопад 1956 року
У вагоні, серпень 1955 року
Я дивлюся в твої перелякані очі,
грудень 1961 року
Ти знаєш, що ти — людина, листопад
1962 року
Комментариев нет :
Отправить комментарий